Рік – це нитка з вузликами: коли одні вузлики розпускаються, помирають, але інші, на другому кінці, зав'язують нові.

- Ти сказав " нігілізм "?
- Так, а що? Прочитав на коробці чаю!

Невдачі пов'язують нас із реальністю, не дозволяючи збожеволіти.

Нео, я не боюся. Оракул сказала мені, що я закохаюся і що… що людина, яку я полюблю, буде Обраною. Тому ти не можеш померти. Ти не можеш, бо я тебе люблю. Ти чуєш мене? Я люблю тебе. Тепер вставай.

Все те ж, як і сторіччя до нас: людина і меч, що висить над ним дамоклів, людина і його страх перед невідомістю.

Я продовжуюсь гірчичним заходом сонця, красиво і холодно, я — лютий.

Щоб літати, треба вірити! А ще, спритно мотати крилами.

Щасливий, хто може дружину любити як коханку, і нещасливий, хто коханці дозволяє любити себе як чоловіка.

- Як ти мене знайшла?
— Я просто йшла на запах зарозумілості!

Єдиний час, який є у вас зараз; єдине місце – тут.