Дві речі в житті не можна доводити до крайності — вживати та утримуватися.

— Якщо хтось хоче зробити нам подарунок, ми не маємо позбавляти його цієї радості.

Те, що хоче жити довго, має служити. Те, що хоче панувати, довго не живе.

Звичайна розмова, яка ведеться майже всіма чоловіками наодинці з повіями, яка змушує їх брехати майже механічно, брехати без прикрості, захоплення чи злості, по одному старому трафарету.

Можливість почати все знову має на увазі виправлення того, що ти накоїв перед цим.

— У чому річ, Девіде?
- У неї немає  жіночих органів!
— Її матку було видалено.
- Тоді навіщо їй ця штука?
- Ностальгія...

- А кому ти пишеш? Як її звати?
- Андрію.

Слухай музику, дитинко. Гарну музику. Тільки вона  дозволить тобі забути. Шопен, Малер, Бетховен... Щодня, як антибіотик, як ліки. Внутрішньовенно.

Отже, клас... Фізика! Фізика, га? Фі-і-і-і-і-і-ізика! Фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика, фізика... Я сподіваюся, ви записуєте все це?!

Мені рими потрібні; все готовий зберегти я,
Хоч весь словник; що склад, те й солдат -
Всі придатні до ладу: адже в нас не парад.