У три з половиною роки я хотів стати куховаркою, зауважте, куховаркою, а не кухарем. У сім років я захотів стати Наполеоном, і мої претензії з того часу стали неухильно зростати.
(У шість років я хотів стати кухарем. У сім — Наполеоном. Та й пізніше мої претензії зростали не менше, ніж потяг до величі.)
Як би цікаво стало жити на світі, якби можна було відкинути турботу про щастя.
Мені не потрібне ліжко, щоб довести свою жіночність. Я можу бути сексуальна, просто зриваючи яблука з дерева або стоячи під дощем.
— Ну і яке творіння преться від дів і золота?
- Пі Дідді?
- Ну треба ж.
- Що?
— Я рік був небіжчиком, повернувся, а твої жарти смішнішими не стали.
- Заткнися. Я дотепний.
наші обійми мене зцілюють,
я більше не відчуваю тієї порожнечі всередині,
твої дотики одурманюють мій розум,
твій поцілунок рятує мене від загибелі.
Емоції – це фарби душі, вони прекрасні та видовищні. Коли ти нічого не відчуваєш, світ стає тьмяним та безбарвним.
Снігопад - єдина погода, яку я люблю. Він мене майже не дратує, на відміну від решти. Я годинами можу сидіти біля вікна і дивитися, як іде сніг. Тиша снігопад. Вона гарна для різних справ. Найкраще - дивитися крізь густий сніг на світ , наприклад на вуличний ліхтар. Або вийти з дому, щоб сніг на тебе лягав. Ось воно, диво. Людськими руками такого не створити.
Коли виходиш у світ, щоб допомогти собі, допомагаєш усім і кожному.
Бути справжньою жінкою – Це подарунок і благословення долі. Справжня жінка культивує в собі жіночність на всіх рівнях: внутрішньому (відчуття, почуття, думки) та зовнішньому (тіло, одяг, поведінка).
— Я думав, що ви все знаєте.
— Це була б непробачна трата пам'яті. Я обираю.