Валентин Григорович Распутін. Живи та пам'ятай
Пересудів людських ти боїшся... Що вони тобі! Люди — як собаки: хто десь не так ворухнувся — вони в гамір. Пугали і перестали — і знову чекають, хто б себе чим видав.
Пересудів людських ти боїшся... Що вони тобі! Люди — як собаки: хто десь не так ворухнувся — вони в гамір. Пугали і перестали — і знову чекають, хто б себе чим видав.
Ти маєш добиватися того, чого хочеш, по—своєму.
— Перше, що мені спало на думку, коли я дізнався про матеріалізацію, це були ланцюги.
— І чому ж?
— По Землі ходить зло, яке треба скувати ланцюгами.
Якби не тиша, то як би ми зрозуміли звук? Якби не темрява, то як би ми зрозуміли світло?
Німці знаються на архівній справі: фотографію на документі можна переклеїти, можна зробити пластичну операцію, видалити або додати шрами, але змінити розміри черепа не так просто, і німці ретельно заносили в«справу» результати таких обмірів.
Єдине щастя, відчутне матеріальне щастя – завжди бути молодим.
Коли бог хоче створити великих поетів, він обирає двох чи трьох і посилає їм великі страждання.
— Чорт забирай, Рейлан, звідки ти знав, що я не бійскаут, що втратив свій намет?
— Твої зуби у темряві світяться.