... про дівчину, яку зачарував злий чарівник. І ця дівчина, прекрасна дівчина, перетворена на лебедя. Тільки на кілька годин, уночі, лебідь знову стає дівчиною. Одного разу вночі з нею знайомиться принц, і вони закохуються, і вона розуміє, що це те саме, що дозволить їй перетворитися на дівчину.
— І чим скінчилося?
— Пообіцяв одружитися і зрадив з іншого, звичайно ж.
— Дівчина залишилася лебедем?
— Померла!
— Через принца сраного?
— Яка головна спокуса у житті? — Запитали учні Ходжу Насреддіна.
— У житті учня — поганий вчитель, — відповів Ходжа, — у житті працівника — предмет праці, у житті вчителя — старанний учень.
Коли зачиняються двері, обов'язково відкривається кватирка.
— Це справа надзвичайної терміновості.
— Боже, сер Малкольм. Куди поспішати єгиптянам віком дві тисячі років?
На всі запитання потрібні відповіді. Ми повинні хоча б спробувати знайти відповідь, тому що тільки так досягається прогрес. Якби ми уникали складних питань, то так і висіли б на деревах, перебуваючи в блаженному невіданні щодо того, що віддалений великий палець може зробити з нас королів джунглів.
Коли ти маєш усе, що ти маєш? Нічого. Коли все гаразд – все не так. Це розчаровує, це бентежить. Але це життя. Що поробиш?
... він меланхолійно прогулювався в перші дні і дивився вгору, ніби вишукуючи найкраще місце, щоб закинути мотузку і повіситися на ній.
— Золотце моє, — нарешті промовила бабуся, — а ти не шкодуєш, що до кінця життя тобі доведеться залишитися мишкою?
— Я зовсім не думаю про це, — відповів я. — Хіба це важливо, хто ти і як виглядаєш, поки тебе люблять?
О так, я вірю,
Що нове завтра прийде!
Немає в цих моїх словах
Ні краплі неправди,
І все ж...