Інтриганство вище таланту: з нічого воно створює щось, тим часом як великі можливості таланту найчастіше становлять нещастя людини.

Я у бога просила, стара:
Збережи мені козлика, господи!
За здоров'я його багато сліз напевно
Пролила я ночами, стара.
Але пішов від мене мій сіренький,
Не глянувши навіть, як я плакала.
Лише ланцюжок на шиї брязкав,
Коли в ліс тікав мій сіренький.
А чуло серце віщіше,
Що печаль мені від бога заповідана —
Бачити ріжки його гіллясті
Та копитця колись швидкі.

Тут говорять мовою гномів, а слухають мовою людей.

Іноді мені здається, що кожна людина говорить власною мовою, що складається з її власних ярликів і банальностей, і домовитися між собою люди не в змозі, навіть якщо вони дуже захочуть.

— Хоча моє серце належало Сандрі, всі інші частини тіла належали уряду США.

Просто є« подруги», які щодня пишуть:«я люблю тебе, кохана», а є ті, які мовчки допомагають тобі, коли ти справді потребуєш цього...

Думки тягнуться до початку життя — значить, життя добігає кінця.

Російська людина ніколи не ставить першим питання: Скільки? Російська людина ставить першим запитання:«Заради чого?» Ми так влаштовані, що нас пригнічують не так проблеми в сьогоденні, як невизначеність цілей у майбутньому.

Чорт забирай, можливо, те, що я приймала за кохання, було всього лише фізичною реакцією на член певної довжини, товщини та кривизни. Ось це номер, га?

Каяття роз'їдає душу сильніше, ніж соляна кислота.