Це просто шпигунсько—кримінальний трилер, уже готовий, сідай та пиши! За законами цього жанру всі темні сили мають бути рано чи пізно переможені. Інакше це вже не трилер, а Кафка. Потрібно тільки пам'ятати, що моя чорна смуга абсурдна.
— Моя дорога тітка Августа, я хотів сказати, що лікарі з'ясували, що Банберрі більше не судилося жити. І Банберрі помер. На жаль.
— Схоже, він був солідарний з думкою своїх лікарів, я рада, що він нарешті зважився, на конкретні дії й послухався поради медиків.
Толстой сказав про себе одного разу: – Вся біда в тому, що у мене уява трохи живіша, ніж у інших… Є й у мене це лихо.
І я почала ходити ліворуч... А потім праворуч — це те саме, що ліворуч, тільки без вечері.
Приймаючи рішення, ми змінюємо протягом свого життя.
У природі протилежні причини часто роблять однакові дії: кінь і падає на ноги від застою і від зайвої їзди.
Шукати того марно, хто хоче, щоб його знайшли.
(Навіщо шукати того, хто знайдено бути не хоче?)
Все моє життя — суцільне зусилля уникнути тужливої одноманітності наших життєвих буднів.
Спочатку все складно. Потрібно вивчити те, що зроблено до тебе, багато тренуватись. Одного разу прийде час відпустити руки і стане просто.
Пишається зло своєю могутністю
І тим, що більшість змирилася з ним,
Але хіба ми з тобою пробачимо,
Коли ми злу уроку не дамо?