— Нам зневажає думка знищувати таку божественну ненависть.
— Претить думка?..
— Тебе дивує, що маємо свою концепцію краси?
— А я вже думав, що ви вичерпали всі способи викликати в мене огиду. Але знову«привіт!». Ви вважаєте ненависть гарною…
Чорне та синє, Бог проти людини, день проти ночі.
Тобі нема для чого гарячитися, адже мені це абсолютно однаково. Романтик сказав би: я відчуваю, що наші дороги починають розходитися, а я просто кажу, що ми приїлися один одному.
Жюлі де Шаверні була заміжня близько шести років, і ось уже п'ять з половиною років, як вона зрозуміла, що їй не тільки неможливо любити чоловіка, але навіть важко плекати до нього хоча б деяку повагу.
Сьогодні, знаєте, наплювати на заслуженого пса, завтра дивишся...
Коли гра закінчується, шахівниця закривається і пішака, і король повертаються на свої місця.
... Легко поранити людину, але набагато важче витягнути шип образи з його серця.
«Померти» – означає для дитини, яка взагалі позбавлена виду передсмертних страждань, те саме, що«піти», не заважати тим, хто більше живе. Він не розрізняє, яким способом здійснюється ця відсутність – від'їздом або смертю.
Тільки коли читаєш роз'яснення раніше отриманої інструкції, здогадуєшся, що не зрозумів не самої інструкції, ані роз'яснень до неї.