— Що дивного в жертві?
—... це жінка.
— Іноді я шкодую, що такий дар  дістався саме тобі.

Будь—яку думку можна пристойно одягнути в слова ; але відбиток ***ства на обличчі невикоріним.

Дівчата такі дивні; ніколи не знаєш, що вони мають на увазі. Вони кажуть«ні», коли хочуть сказати«так», і зводять людину з розуму просто для забави.

Любов і відданість подолають усі перешкоди.

І вона  починає плакати. Не тому, що їй сумно, а для того, щоб упоратися з усім цим. Сльози — це ж рідина, вони допомагають переварити кам'яну погань, і тоді вона  знову може дихати.

Нам усім не вистачає трохи божевілля.

Я обіцяла тобі тримати тебе за руку. Ось я й тримаю.
Ти відчуваєш? Я тебе люблю...

Людина старіє, коли перестає дивуватися і радіти життю.

Зазвичай так і буває: упустиш якусь дрібницю, якусь досконалу дрібницю, і все впаде.

Будь—яка могутність має ціну. Жодна влада не дається безкоштовно. Треба або вкласти масу зусиль, принести масу жертв, щоб отримати її, або прийде рахунок постфактум.