Сніжок в обличчя — безперечно ідеальний початок вірної дружби.

Не часи змінюються і не звичаї, а люди. Вони змінюють часи та звичаї.

Ми не бачимо чужих сліз.

Ми не бачимо туги в очах близьких.

Ми не хочемо вірити у очевидне…

Перрі Кокс: — І зараз я збираюся ввійти у свій уявний звуконепроникний скляний кокон, щоб уникнути твоїх...


Ординатор: — Лікаре Кокс!
Боб Келсо: — Прийде постукати. Він у уявному скляному коконі.

— Ви дуже негативно ставитеся до людей, вони на це не заслуговують.

— Я ставлюся до людей набагато позитивніше, ніж вони на те заслуговують.

Пам'ятаєш, він розповідав, як вони йшли із мужиками кудись там на Північний Полюс? Пам'ятаєш? У нього під носом виросла бурулька... Він труснув головою, бурулька впала і вбила собаку... Не—не—не, повне марення. Але як розповідає!

Те, що страшно в житті, відбувається десь за лаштунками.

Я не збираюся влаштовувати війну, але у свій бік нікому начхати не дозволю.

Ми знаємо, що ці вбивства у місті – справа рук нелегального контрактора. Вибачте, але чи не могли б ви заскочити туди та швиденько розібратися? Я зараз на мілині, але можу заплатити вам льодяниками.

... Дочитавши книгу, я відчуваю гіркоту втрати, я за всіма ними сумую.