Дивишся мені в очі —

Скільки можна брехати?

Найпростіше сказати про це.

... я намалюю портрет із минулорічних газет,

збудую будинок  під кутом з авіаційним гвинтом...

Ризик однієї пригоди дорожчий за тисячу днів благополуччя та комфорту.

Мереживо та візерунки всюди,

На полях біла гладь.

Ти не гладь мою душу хвору,

В ній тепер не живе благодать.

У мене немає  манії величі, я маю діючий рецепт величі.

Коли треба бути сильним, сил вистачає.

Найбільше не люблю, коли люди не розуміють потреб інших.

Я не люблю, коли мені боляче. Не люблю все страшне. Думаю, що ті люди теж не люблять біль та страх.

Ми спустошені, і нас об'єднують якісь пута, які я відчуваю, хоча і не можу осягнути їхньої суті, кайдани, породжені тим, що пережила я, і тим, що пережив він.

І знаєш, якщо ти не помітив...

Усі дорослі – це просто великі діти.