Цитати Ураїнською - Сторінка 2666

Коли ж настає весна з Її зеленню і квітами, з Її теплим, розслабляючим вітром, з випарами полів, що вливають у нас невиразне хвилювання, безпричинну зворушливість, — у цю пору не знайдеться нікого, хто сказав би вам:«Бережіться любові, добродію! Вона  всюди причаїлася в засідці, вона  чатує на кожному розі; Її сили розставлені, зброя відточена, підкопи підготовлені. Стережіться кохання!... Стережіться кохання! Вона  набагато небезпечніша за всі нежиті, бронхіти, плеврити! Вона  не дає пощади і штовхає всіх на непоправні безумства».

Десь на далекій зупинці,
сині путівки погортавши,
укладач, сонний і незграбний,
збирає екстрений склад.
І знову глухі перегони,
запах диму гіркий та рідний.
І знову зелені вагони
пробігають однією лінією.
І знову миготять обережно вздовж берегові
вогники
за течією залізничної
в обрій річки, що впадає.
Далека рейка мерехтіння блакитне...
Так лети, доля моя, лети!

Він спалив би цю країну вщент заради можливості правити над попелом.

Космос - непридатне місце для розмов про кохання. Як, зрештою, для будь-яких розмов. Це все одно, що голосно сміятися у величезному соборі або намагатися вальсувати під гімни.

Самовдосконалення - онанізм. Я в цьому впевнений.

— Це я їх убила, я себе не контролювала.
- Ти живеш серед чудовиськ.
— Ні, чудовисько намагалося мене зупинити.

Звідки ти знаєш, що дано тобі, а що не дано? Поки не спробуєш, не зрозумієш…

— Кх-кх.
— Не бачиш, я тебе ігнорую.

— І хоча мій шлях пролягає по долині смерті...
— Вибач, а ти не міг би йти швидше цією долиною?!

Я люблю вас, Скарлетт, бо ми з вами такі споріднені душі. Ми обидва відступники, моя люба, низькі себелюбці