Цитати Ураїнською - Сторінка 2698

Будь-який чоловік мріє про сильну жінку.

Я ночі проводжу у вогні –
Мене подушка обпалює.
Душа застигла, як уві сні,
І лише від болю остигає.
Наче в кров мою проник
Заїмодавець, лихвар -
Він до очікування не звик,
Мене, як губку, вичавлює.
Кохана, за щастя мить
Розплачуюся без кінця.
Чи знайдеш нового дурня,
Хто побажає цієї частки.

— Знайдеться твій щурек, з корабля йому нема куди подітися! Як він хоч виглядає? Попереджу хлопців, нехай дивляться.
— Сіренький, у лисинах, — вдячно зачастувала Поліна. — Вуха великі й лисі, лапки криві, очі червоні, розкосі, і між ними третій недорозвинений — теплочутливий. Тільки скажіть, щоб вони Мосю не вистачали руками! Він кусається. І дряпається. І взагалі дикий, тож кликати його, чесно кажучи, марно.
— А навіщо він тобі такий потрібний? — здивувався капітан.
- Ну як навіщо?! - Округлила очі лаборантка - Він же лапочка!

У тебе, мамо, теж чудова пам'ять. Ти чудово все забуваєш.

Достатньо причин бути щасливою і мовчати.

Хотів би я купити собі трохи щастя, якщо його десь продають.

Людину вбити можна, а істину не можна.

З ледь чутним шарудінням маятник відрізав від бекону вічності тонкі скибочки часу.

— Побачиш, каталонець, вони прийдуть по тебе. Може я програв, але тобі ніколи не виграти. Незабаром тебе або випроводять з Італії, або зловлять. Твоя влада - міраж, твоє ім'я  - бруд.
— Ось усе, чого ти колись бажав. Можеш дихати, жерти і трахати скільки завгодно своє золото. А потім подумай, як твоя жадібність призвела тебе до втрати герцогства та смерті твоїх синів. А ще твоєї онуки — моєї Лукреції. Твоя кров назавжди змішалась із кров'ю Борджіа. І дуже скоро ці багатства зжеруть тебе зсередини, як Мідаса — короля, чий дотик перетворив його дочкуу холодне безсердечне золото.

Макіяж змінює лише маску.
Саме обличчя – ніколи.