Володимир Кутирьов. Прощання із природою
Люди не руйнують природу спеціально. Не ставлять такого завдання. Принаймні поки що. Вони творять. І цим руйнують. Ось у чому екологічна трагедія.
Люди не руйнують природу спеціально. Не ставлять такого завдання. Принаймні поки що. Вони творять. І цим руйнують. Ось у чому екологічна трагедія.
Восени, коли закінчувалося збирання врожаю, було в маєтку велике свято, і всі мужики, одягнувшись, приходили і чекали на вихід господаря; коли ж Павло Іванович уже більше майже не виходив, а старшого його сина Сашка не було вдома, то виходив до всіх батько ; староста ставив його на перекинуту діжку, і він роздавав селянам гроші, які йому передавав староста. Потім виносили вино, всім наливались кухлі, і моєму батькові староста подавав теж гарний стос горілки. Він піднімав цю стопку, щось їм казав усім, що тоді належало, і всі пили, і він з ними. Взагалі ж у житті мій батько окрім«французького» червоного вина ніколинічого не пив, та й то одна-дві склянки; щоб він випив хоч чарку горілки – цього не бувало.
Це правда, що моя зовнішність дивна,
Але звинувачуючи мене, ви звинувачуєте Бога;
Якби міг я народитися знову
Я б не піддав вас такій потворності.
Якщо я міг би охопити всю Землю,
Або охопити океан з усіма річками,
Я міг би бути оцінений по Душі,
За розумом нормальної Людини.
Публіка завжди однакова – вона любить лише те, що гладко та солодко. Тому ж, у кого більш суворий талант, нема чого розраховувати на плоди праць своїх: більшість тих, хто досить розумний, щоб зрозуміти і полюбити роботи імпресіоністів, надто бідні, щоб купувати їх.
Люди живуть, люди жили, люди вмирають це так. Люди живуть, і єдине, що згадують після їх смерті, єдине, що важливо, єдине, що залишається, — це їхня доброта.
У цій дівчині було щось особливе, таємниче. Вона ніби магнітом притягувала до себе, її хотілося прочитати та перечитати наново, як цікаву книгу.
З'ївши біфштекс або котлетку, не забудь прийняти пігулку.
Я вирішуватиму, кому жити, а кому помирати, а ти стежитимеш, щоб не постраждали інші. Я навіть дозволю їй мене ненавидіти. Але врешті-решт вона виживе завдяки мені.
Ельса впевнена, що це просто інша версія правди. Так бабуся називає брехню.