Банк – це щось інше. Буває так: людям, кожному порізно, не до вподоби те, що робить банк, і все-таки банк робить свою справу. Повірте мені, банк – це щось більше, ніж люди. Банк – чудовисько. Створили його люди, але керувати ним вони не можуть.
Не можна звинувачувати людину за те, що вона намагається по можливості здійснити свої мрії.
Що може бути важче, ніж уберегтися від ворога, який одягнув на себе маску нашого найвідданішого друга.
Раніше я боявся втратити пам'ять, але тепер був би щасливий дещо забути. Пам'ять – як фреска в моїй голові. Вона робить події вічними, але забудькуватість дарує умиротворення. Потрібно забувати.
Кожен закоханий — солдат, і має Купідон свій військовий табір.
О дитя моє, не применшуй чудесної сили своїх сліз. Вони можуть стати зцілюючими водами та потоком радості. І іноді вони — найкращі слова, які може сказати душа.
«Я думаю, що всі люди – брати», – скаже Сашка, і вони попливуть далеко-далеко, туди, де гори сходять у море і люди ніколи не чули про війну, де брат убиває брата.