Цитати Ураїнською - Сторінка 3093

— Я плакала над листами матері у першому.
- Чесно?
— Не стану ж я тут плюватися на доказ своєї щирості! Це було б верхом непристойності.

Бачать мужики: хоч і дурний у них поміщик, а розум йому дано великий. Скоротив він їх так, що нікуди носа висунути: куди не глянути — все не можна, та не дозволено, та не ваше! Скотинка на водопій вийде - поміщик кричить: "Моя вода!" - Курка за околицю вибреде - поміщик кричить: "Моя земля!" І земля, і вода, і повітря – все його стало!

- Визнай, Джеку, ти все ще любиш мене.
— Якби у тебе була сестра чи собака, я вибрав би собаку.

Іноді ваша радість виявляється у посмішці, а іноді й посмішка може стати джерелом радості.

Працюю за принципом "Хто сказав, що так не можна?"

Бачити чужі вади - гідність, розглядати їх - недолік.

— Тільки ти маєш цей дар.
- Дар?!
— Ніхто не може того, що ти можеш.
— Якщо це дар, то чому я один за нього плачу?

Треба мати велику внутрішню силу, щоб близько зійтися з людиною, чиї душевні якості служать тобі прикладом, щоб не сказати – недосяжним ідеалом.

— Навіщо я вам усе це розповідаю?
— Ну, якщо тобі від цього полегшає, ми дуже рідко тебе слухаємо.

Іноді злочинець шокує більше, ніж сам злочин.