— Від нашої діаспори тобі підгін (дістає меч). Джедайська мега-шабля. Дає +5 очок сили, +2 витривалості.
— Шабля – це, звісно, круто. Може, краще кулемет дасте?
— Ні, хлопці, кулемет я вам не дам. От якби я пішов з вами, тоді інша справа. А так, сам розумієш, сенсу немає.
Словом, як було за старих часів, так і залишилося; нічого не змінилося в наші дні: розповідаючи навіть про відомі факти, балакуща людина не може втриматися, щоб не додати від себе хоча б слівце.
Не для школи, а для життя ми вчимося.
— Не можна так багато думати, сер, — безтурботно сказала вона. — Обов'язково треба докопатися до кореня. Навіщо це? Втім, ви завжди були такими.
— Що ж вдієш, — відповів він. — Я не вмію не думати.
Плакати легко, якщо знаєш, що всі, кого ти любиш, колись або покинуть тебе, або помруть. Довготривала ймовірність виживання кожного з нас дорівнює нулю.
Людина чує за час життя, мабуть, сотні тисяч голосів, а голос своєї коханої дізнається навіть через телефонні перешкоди миттєво.
Сильні люди завжди прості... У цьому їхня сила.
Такі всі жінки, - зауважив Дон Кіхот. — Відмінна властивість їхньої натури — зневажати тих, хто їх любить, і любити тих, хто їх зневажає.
Коли ти робиш щось для інших від душі, не чекаючи подяки, хтось записує це в книгу доль і посилає щастя, про яке ти навіть не мріяв.
Бог свідок: я збрешу, вкраду, уб'ю, але ніколи більше я не голодуватиму, ніколи!