Не знаю, чи хотів я взагалі колись слави як такої. Це все одно, що хотіти бути інженером більше, ніж хотіти щось сконструювати, або бути письменником більше, ніж хотіти писати. Слава – побічний ефект, а не річ у собі. Інакше це просто самозвеличення.
— Що буде, якщо я запрошу твою сестру на побачення?
- Її хлопець зламає кожну кісточку у твоєму тілі. Всього-навсього.
Про кохання в словах не говорять,
Про кохання мріють лише крадькома,
та очі як яхонти горять...
Як згадаєш про мене, посилай мені промінчик тепла і світла, а потім одразу забудь...
Якби мені сказали:«Сьогодні ви будете мати цю жінку, але завтра будете вбиті», я б погодився. Якби мені сказали:«Дайте десять луїдорів — і ви будете її коханцем», я відмовився б і заплакав, як дитина, у якої вранці зникає замок нічних сновидінь.
По суті, всім нам давно настав час повіситися, — так ми забиті, замордовані, позбавлені всіх прав і законів, живемо в такому підлом рабстві, серед безупинних завушень, знущань.
Дорослі не розумніші за дітей, вони лише доросліші.