Олександр Дюма. Граф Монте Крісто
Як часто ми проходимо повз наше щастя, не помічаючи його, не глянувши на нього; а якщо й поглянемо, то не впізнаємо його.
Як часто ми проходимо повз наше щастя, не помічаючи його, не глянувши на нього; а якщо й поглянемо, то не впізнаємо його.
У кожному добре поставленому навчальному закладі можна стати дисциплінованою людиною і набути навички, яка стане в нагоді в майбутньому, коли людина поза стінами навчального закладу утворюватиме сама себе.
— Як гадаєш, нас поховають як героїв?
- Вам це важливо?
- Не знаю. — Вона вагалася. — Може, й важливо. - Подумала ще. — Ні, мабуть, не має значення. Просто в мене не було гарного весілля, і мені хотілося б розраховувати хоча б на красиві похорони.
Будинок, поділений навпіл, не зможе вистояти у бурі. Я думаю, що не зможе вистояти і уряд країни, яка наполовину складається з рабів, а наполовину – з вільних людей.
Ти тільки глянь! Ось це хода! Знаєш, навіть голова крутиться! У неї напевно всередині моторчик — ліворуч — праворуч, ліворуч — праворуч. (Ти тільки подивися, як вона рухається! Як желе на пружинках — туди-сюди, туди-сюди. Напевно, там усередині моторчик чи щось подібне.)
Потрібно мати силу характеру говорити і робити те саме.
Ви, чоловіки, ніколи не зрозумієте того, що як би жінка не любила, але бувають хвилини, коли навіть кохана людина стає їй тягарем.
Переконання небезпечніші вороги істини, ніж брехня.