Карлос Кастанеда. Колесо Часу

Ми безперервно розмовляємо із собою про наш світ. Фактично ми створюємо наш світ своїм внутрішнім діалогом. Коли ми перестаємо розмовляти з собою, світ стає таким, яким він має бути. Ми оновлюємо його, наділяємо його життям, ми підтримуємо його своїм внутрішнім діалогом. І не тільки це. Ми також обираємо свої шляхи відповідно до того, що ми говоримо собі. Так ми повторюємо той самий вибір ще й ще, допоки не помремо. Тому що ми продовжуємо той самий внутрішній діалог. Воїн усвідомлює це і прагне припинити свій внутрішній діалог.

Докладніше

Лев Кассиль. Кондуїт та Швамбранія

Люди розумової праці підкорялися речам і нічого не могли з ними вдіяти. А люди-майстри самі не мали речей. Коли в нашій квартирі засмічувала вбиральня, замок буфета утискав ключ або треба було пересунути піаніно, Ганнуся посилали вниз, у напівпідвал, де жив робітник залізничного депо, просити, щоб«хтось» прийшов.«Хтось» приходив, і речі упокорювалися перед ним: піаніно відступало в потрібному напрямку, каналізація прокашлювалася і замок відпускав ключ на волю. Мама казала: "Золоті руки " - і перераховувала в буфеті срібні ложки. Якщо ж нижнім мешканцям потрібно було прописати братареві до села, вони зверталися до їхньої милості нагору. І, дивлячись, як під диктовку рядяться«у перших рядках» поклони незліченним родичам, розчулювалися вголос:«Ось вона, розумовість. А то що наше рукомісце? Чиста морока без поняття». А в душі поверхи тихенько зневажали один одного.«Подумаєш, мистецтво», — говорив уражений тато:«раковину в вбиральні полагодив... Ти ось мені зроби операцію вушної раковини! Або, скажімо, трепанацію черепа». А внизу думали:«Ти ось полазив би на карачках під паровозом, а то велика штука — перцем чиркати!»

Докладніше

Артур Шигалов. Чорнобиль, Прип'ять, далі ніде...

Влітку прийшла черга очищати та«конопатити» дах саркофагу, крізь щілини якого фонтанували«гарячі частки». Першими зголосилися добровольці під керівництвом виконроба Сергія Волкова. Десятихвилинна вилазка коштувала кожному до 0,8 бер. Люди не звертали на це жодної уваги.«І ходжу вільно я саркофагом. Якщо потрібно буде, і кістками ляжу», — найпопулярніша ліквідаторська примовка того часу.

Докладніше