Фредерік Бегбедер. Кохання живе три роки
Ніхто не ставить собі запитань на кшталт: чи вдалося нам взяти від життя краще? Чи не слід було прожити її інакше? Чи живемо ми з тим чоловіком, там? Що може запропонувати цей світ?
Ніхто не ставить собі запитань на кшталт: чи вдалося нам взяти від життя краще? Чи не слід було прожити її інакше? Чи живемо ми з тим чоловіком, там? Що може запропонувати цей світ?
О, як морозно у січні,
Коли зручності у дворі!
Слухати музику можна лише закриваючи очі й обличчя (перетворившись на вухо і ніс), тобто влаштувавши нічну безмовність і морок — умови — передмірні. У ці умови нічного небуття починає втікати і набувати своїх форм — ставати космосом — досі безформний і неколишній хаос.
Не в силах нас ні сміх, ні гріх
звернути зі шляху відважного,
Ми будуємо щастя відразу всіх,
І нам начхати на кожного.
І потім вона сказала, що, якби у неї була якась пристрасть, вона була б щаслива, якби це було хоча б вудіння риби. " Пристрасть сама по собі щастя, і заглушати її в собі, боротися з нею - що може бути дурнішим?"
Немає потреби боротися за щось чудове. Потрібно лише звільнити все живе.
О діти Адама! Як ви можете захищатися від усього, що може принести вам добро! (О, сини Адамові, як уміло захищаєтеся ви від того, що вам на благо!)
А я, Ігор, не стверджував би, що знаю всі секрети Гоґвортсу. Не далі, як сьогодні вранці вирушив я в туалет, звернув не туди, і опинився в чарівній, зовсім незнайомій кімнаті з чудовою колекцією нічних горщиків. Потім я повернувся краще оглянути її, а кімнатка зникла. Я, звичайно, все одно її знайду. Можливо, вона доступна тільки о пів на шосту ранку, а, може, коли місяць у фазі одна чверть або коли надто повний сечовий міхур.
Ми починаємо шлях вниз тоді, коли думаємо, що ми найкращі і немає нам заміни.
Справа в тому, що я закоханий у неї. І це зводить з розуму. Я не контролюю це.