Це зовні я справляю враження людини, задоволеної своїм життям. Але всередині, під зовнішнім блиском, править розпач.

Іноді люди вмирають у собі.

Я теж хочу жити за себе, не за когось. Вигадати собі офігенний сенс життя і вірити в нього за власним бажанням.

Чим більше віддаляєшся від свого«я», тим цікавіше стає жити. Пошуки гармонії мене не цікавлять. Постійно виходити зі своєї зони комфорту – ось у чому я бачу сенс.

Усі люди мають страхи. Навіть коли одні йдуть, їхнє місце приходять інші.

Ось бачиш, як складно влаштоване наше життя: варто ухвалити рішення, як доля одразу підкидає тобі спокусу — тільки встигай ухилятися.

Та в самому факті життя вже є сенс. А в тому, що ми живемо на цій планеті, закладено інший зміст. І в тому, що живемо серед собі подібних, таїться ще один сенс. Ну і таке інше. Кричати, що життя позбавлене сенсу просто несерйозно.

Почніть робити те, що ніколи не входило у ваші плани — живіть і радійте прямо тут і зараз.

Життя без суперечок було б дуже нудним. Все, що живе, волає до обговорення.

У нас у всіх є глави, які не хотілося б опубліковувати.