... Коли люди дивляться на обставини, добрі та погані, вони здебільшого не усвідомлюють, що відчувають. Замість того, щоб розуміти, як те, на що вони дивляться, впливає на них, вони у своєму прагненні до доброго шукають поганого і намагаються відштовхнути його. Проблема в тому, що коли вони намагаються відштовхнути те, що вважають поганим, вони приєднуються до ланцюжка болю.

Ніколи не роби боргів; краще терпи потребу; повір, вона  не така жахлива, як здається, і, принаймні, вона  краще неминучості раптом виявитися безчесним або уславитися таким.

Насолоджуйтесь життям та музикою, яка допомагає втекти від жорстокої реальності світу, хай хоча б на кілька хвилин.

Коли людина перестає вірити в себе, вона починає вірити у щасливий випадок.

Видовище християн, що плямують себе мерзотностями, яких не сміли дозволити собі неосвічені язичники, змушує мене визнати вік  наш — стоком усілякої гидоти всіх інших століть.

Безвихідних положень немає. Але є положення, які немає  ніякого входу.

Досвід безцінний, погано, що за нього доводиться платити власною молодістю.

Я заплатив життям за свою роботу, і вона коштувала мені половини свідомості.

— Білле, ви маєте«Туманну діву» двадцять три роки. Скажіть чому мене не призначають телеведучим?
- Дружище, я не хочу проблем.
— Хіба я лисий? Мої зуби гнили? Або, подібно до водоспаду, моє життя йде в мене з-під ніг і летить до чортової матері?!

Лікар не раз помічав, що життя обходиться без підготовчих церемоній: з юнацьких років майже всі предмети його обожнювання зникали раптово, збільшені іншою прихильністю або, в кращому разі, поїхавши назовні з міста, переставши писати. Не смерть забирає в нас тих, кого ми любимо, навпаки, вона  їх нам зберігає, затримує в їх привабливій юності. Смерть - це сіль нашого кохання ; життя - ось від чого тане любов.