Трохи простодушної віри, і з її допомогою вони зрушать гори.

Я тільки знаю, що існує віра, і що я не заслуговую на віру. А потім ти з'явилася. Ти змінила все, у що я вірив.

Як тільки спустишся донизу, дорога може вести тільки вгору.

— Ти ще віриш у кохання?
— Не знаю, але не можна заводити дітей без кохання. Діти добре відчувають різницю.

Я вірив, що, якщо людина загалом і в цілому живе правильно, не відповідно до того, що твердять жерці, а відповідно до того, що їй здається пристойною і чесною, зрештою все обернеться на краще.

Наша стара віра подібна до столу, що ламається від усіляких страв, від міцного пива до вишуканих солодощів.

- Я не пью. Вино п'ю, бо Христос теж пив його, а крім вина нічого не п'ю.
— Зате куриш!
- Траву! Цигарки не курю. Жодних сигарет.
- Ти не п'єш, не куриш сигарети, а сексом ти займаєшся?
— Секс тільки після весілля...
— Як можна вірити в Бога та курити косяк?
— Трави — це природний продукт, а не хімічний. Вона  створена самим Богом, отже, це щось духовне. Вона  тебе підносить, розкриває твій розум, як любов самого Господа Бога.

Люди самі вільні вибирати, у що вірити, а у що ні.

Маніакальне захоплення сексом підтверджує порожнечу невірних та їх страх.

Матеріальні докази, за якими треба збігати та притягнути сюди, мені не потрібні. Я хочу, щоб доказ можна було тримати в розумі, доторкнутися до нього, відчути його запах, відчувати його цілком. Але це неможливо. Щоб вірити в існування речі, ти маєш постійно мати її при собі. Землю в кишеню не покладеш або ж людину. А я хочу досягти того, щоб завжди мати при собі будь-яку річ. Щоб я міг вірити у її існування. Це так обтяжливо — кудись іти, брати щось фізично існуюче, аби довести щось. Я не люблю реальних речей, тому що їх завжди можна забути де-небудь або залишити, а потім перестати в них вірити.