Просто мені сумно. Дуже сумно. І перед тобою незручно. Я лише вимагаю від тебе і нічого не даю натомість. Кажу що на думку спаде, викликаю, тягаю за собою. Але ти єдиний, з ким я можу собі таке дозволити.

Друзі не позбавляють друзів волі.

Є події, переживши які не можна не перейнятися один до одного симпатією.

Знайомі - це люди, що про всяк випадок називають вас дурнем. Хороші знайомі вже можуть розповісти про вас поганий анекдот. Друзям же називаються ті, які дійсно знають про вас кілька справжніх гидотів.

Буває кохання з першого погляду, а буває така сама дружба.

- Куди поїдеш?
- Може в Лондон... Провідати старих друзів.
- У тебе немає  друзів, Деймон.
- Ти маєш рацію, у мене є тільки ти, так що куди ми поїдемо?

Я зараз розумію, що давно кохаю тебе. Це почуття жило глибоко-глибоко, я ніколи не давала йому волі. Воно було дружбою. Абсолютно щирою, без жіночих очікувань, які багато псують. Якщо чекаєш і в результаті не отримуєш, все найсвітліше змінюється ненавистю. Мені вистачало того, що ти був поряд. Не за два кроки від мене, не на сусідньому кріслі. Ти був у моєму житті – і цього було достатньо. Так, були чоловіки, яких я теж любила. Та не так.

У наші дні дружба – це дешеве, що легко замінюється. Увійдіть в Інтернет – і ви зможете придбати хоч тисячу«друзів».

— Знаєш, ми маємо залишитися друзями.
- Правда?
- Ні, йди ти в дупу!

Часто зовсім не потрібен старець, потрібен просто друг.
Цей тотальний пошук старців у наш час є ознакою глибокої самотності. Люди самотні й часто нікому не потрібні зі своїми проблемами:«А ти знаєш, мені погано на душі...» - Та всім погано! Кому зараз добре?» А краще б інакше:«Ти здоровий? Як у тебе справи? Чи все в тебе добре? Це нормально — цікавитись людьми, питати. Взагалі існує таке святе запитання:«Як у тебе справи? Чим я можу тобі допомогти?"