Жан-Крістоф Гранже. Пасажир
— Знаєте, як говорили гностики? — зображуючи психопата, поцікавився він, тицяючи пістолетом їй у спину.
- Н... н... не знаю.
— Світ — не лик Божий, а диявольський обман.
— Знаєте, як говорили гностики? — зображуючи психопата, поцікавився він, тицяючи пістолетом їй у спину.
- Н... н... не знаю.
— Світ — не лик Божий, а диявольський обман.
Ви кажете:«все моє свідоме життя». Але це неправда. Говоріть краще - все моє несвідоме життя.
Ми маємо право летіти, куди хочемо, і бути такими, якими ми створені.
У практичному житті від генія користі не більше, ніж від телескопа в театрі.
Подібно Дон Кіхоту, вона боролася з невтомним млином людського горя. Ця безнадійна битва безповоротно поглинула її життя.
За все треба платити,, нічого не отримують задарма, і чим більше ти отримав, тим більше потрібно платити, за нове життя треба платити старим життям.
Деякі люди не вміють божеволіти – у них жахливо нудні життя.
Зійшла зоря - навіщо? навіщо?
Вона одне освітить усім:
Вона освітить безодню темряви,
Де гинемо безповоротно ми.
Життя - складна дорога, вулим. Складна та довга. Іноді хочеться сісти на узбіччі і витягнути ноги - нехай все котиться повз, хоч у саму пекло, - сідай, витягай, можна!