Так було завжди. Варто мені було важко навести лад у своєму всесвіті і почати в ньому жити, як він вибухав, знову розсипаючись вщент.

Господи, не дай мені загинути в цьому вогні, а мій він чи твій, я не знаю.

Є безліч таких людей, які, зустрівшись з вами, неодмінно подивляться на ваші чоботи, і, якщо ви пройдете, вони повернуться назад, щоб подивитися на ваші фалди. Я й досі не можу зрозуміти, чому це буває. Спочатку я думав, що вони шевці, але, проте, нітрохи не бувало.

— Я також люблю птахів.

— За що ти любиш їх?

— За те, що вони можуть полетіти, коли життя перетворюється на хаос.

Тіло зрештою завжди набридає. Незмінно цікава і прекрасна лише думка, тому що думка це життя.

Нічого ідеального немає. Все має свій зворотний бік.

Залишайся людиною незалежно від ситуації та становища в суспільстві — зі своїми принципами та думкою своєю.

Якщо ви щодня живете так, ніби він останній, коли—небудь ви матимете рацію.
(Якщо щодня живеш як останній, одного разу напевно матимеш рацію.)

Життя – це гора. Поки підіймаєшся, дивишся вгору, і ти щасливий, але тільки встиг забратися на вершину, як починається спуск, а попереду — смерть. Підіймаєшся повільно, а спускаєшся швидко.

Хіба можна прожити життя без кохання? Не можна, так, мабуть, і не варто.