Лев Миколайович Толстой. Юність
Сутність цього погляду полягала у переконанні, що призначення людини є прагнення морального вдосконалення і що вдосконалення це легко, можливе і вічне.
Сутність цього погляду полягала у переконанні, що призначення людини є прагнення морального вдосконалення і що вдосконалення це легко, можливе і вічне.
Життя тендітне і кожна дарована нам мить безцінна для нас і для тих, хто любить нас.
Живи зараз. Зараз це найцінніший час твого життя. Тепер ніколи не повториться знову.
Одна з радостей життя – це її непередбачуваність.
Вони були заручниками життя, яке створили для себе, а я їм дав шанс розпочати нове.
Мій друг Вова Резнік, нині покійний, свого часу мені так пояснив основний постулат Дао: якщо ти впав у воду, є два шляхи. Один — почати намагатися плисти проти течії, чинити опір. Тоді дуже швидко втрачаєш сили та тонеш. А другий — плисти за течією, і десь тебе до берега приб'є. А по березі ти зможеш повернутись до того місця, куди тобі треба. Це загалом дуже мудро.
Колись давно ми про життя мріяли світло і піднесено,
слова, немов юні дівчата, до нас забігали в будинки,
манили, біліли собою, під мереживами і вишивками,
нам руки простягали, кружляли, ковзаючи по губах,
дивилися в очі, переконували, дороги нашіптували,
давали доторкнутися поглядом до незнайомих надій,
а ми — відставали від них, ставали долі своєю власниками
й дорослішали, і землю втоптували з незворотною неспішністю
малих успіхів, поразок, сезонних сумів.
Погляд - це вибір. Кожен на свій розсуд вибирає, на що йому звернути свій погляд, залишивши поза увагою все інше. Тож погляд — це саме життя. І насамперед це – відмова.
Загалом життя — сумна штука з ще сумнішим кінцем, і мене цілком влаштовує все, що робить її трохи яскравішим. Особливо якщо це щось кумедне.
Ви навчили мене, що життя має палати як вогонь. Але його світло не сліпить мене, а полум'я не обпалює. Це я вогонь, я сам – вогонь.