Я знав чимало людей безперечно талановитих — вони до самої смерті залишалися на березі і всі запитували себе:«Чи вистачить у мене сил?»

Єдиний спосіб розбагатіти - це реалізм та гранична чесність. Вам потрібно розлучитися зі світом ілюзій, який існує хіба що на сторінках журналів та екранах телевізорів. Все не так легко, як запевняють вас. Життя - жорстка штука, і люди зазнають дуже серйозних травм. Тому, якщо ви хочете виграти, потрібно бути міцним як кремінь та готовим до того, щоб працювати ліктями та кулаками.

Фантазія – цінна річ, але не можна їй давати дорогу всередину. Тільки зовні, тільки зовні.

У житті завжди є вибір. Дій чи тікай. Прощай чи помстися. Люби чи ненавидь.

В усіх усе складно. Просто не буває ні в кого.

Там, де загальний принцип стикається з особистим принципом, — там закінчується життя просте і починається складне. Таке життя.

Померти це нічого; жахливо - не жити.

Людині у житті випадає кілька шансів. І якщо не вхопити їх вчасно за яйця, то потім залишається тільки сидіти і скаржитися, що всі довкола тобою зневажають.

Висихаючи, ми намагаємося бадьоро шкутильгати, щоб оточуючі бачили: у нас все виходить, все добре, все в порядку. Якщо ми втратили свою душевну оболонку або нам не в пору та шкура, яку на нас натягло суспільство, ми перетворюємося на каліку, але намагаємося це приховати. І коли ми так робимо, то життя стискається, і розплачуватись за це доводиться дуже дорогою ціною.

Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство і байдужий до того, що безповоротно минають дні його життя.