Ну от світ, наприклад, якщо по частинках, то весь такий правильний, нормальний, а коли всі разом - ну, життя, наприклад, - то все якесь дупа!

Я думав, що моє життя – трагедія. Але зараз зрозумів, що це чортова комедія.

Хто нині не гнеться,
Ні до чого не доб'ється.

Non amo, ergo non ero. * Життя - це гострий шип? Нехай так, сказав мудрець, а людині все один кінець. І не встигнувши світло денного побачити, поспішає його швидше зненавидіти»**. Ми для богів як мухи для хлопчиків. Навіть Вітгенштейн не вважав, що ми колись досягнемо Місяця. Значить —«я щасливий метелик, хоч кінець мій недалекий», — жити чи померти — все одно, тільки смерть найкраща.

Я розумів, що маю можливість залишити все погане позаду. І не міг дозволити собі її проґавити. Якби я був котом, це було б моє дев'яте життя.

— Ранок ніколи не починається з тиші. Це може бути третій будильник, який ти завів у надії почути і не перекинути в поспіху цілющу суміш, каву. Дзвінок телефону від людини, яка безнадійно прив'язалася до вашого егоїзму. Плач дитини, яка стала причиною розладу стосунків. Крики подружжя, які з часом перетворилися на в'язнів своїх амбіцій.
— На тебе діє осінь. Це звичайна справа. — Здивовано дивлячись у телефон і одночасно намагаючись, щоб Рима не помітила повідомлення з тривожним повідомленням. - Мені час йти.

Життя влаштоване так, що треба робити не стільки, скільки можеш, а стільки, скільки треба.

- Чи готовий ти слідувати за Бетменом і отримати пару життєвих уроків?
- Звичайно! А де ремінь безпеки?
- Урок перший - життя не дає таких ременів.

Ми народжуємось жити, а не готуватися до життя.

Вашим мистецтвом було життя.