Виявляється, говорити правду можна лише у тому випадку, якщо живеш по правді. А інакше – або бреши, або клади трубку.

У світі явищ так само неможлива справжня втрата, як і дійсне придбання.

Життя — ось що реальність і таємниця. Життя безмежно ширше, ніж просто різні хімічні сполуки матерії, які набувають ті чи інші форми. Життя - щось безперервне. Життя - це невгасаюча вогненна нитка, що сполучає одну форму матерії з іншого.

— Він сказав:«Найбільш імена наші будуть змиті, як — порох на могильних плитах змивається сльозами прекрасної жінки, що схилилася, з розпущеним волоссям».
— Чому жінки, а не дівчата?
— Тому, що дівчина на порозі життя, а жінка, — зазнала її і оплакує минуле.

Бабуся була моїм життям, мама — рідкісне свято. У свята були свої правила, у життя свої.

Візьмемо за приклад насіння. Якби воно постійно намагалося зберегти свою цілісність, нове життя було б неможливим.
Насіння проходить через величезну боротьбу, втрачаючи те, що, на його думку, його вигляд; втрачаючи свою безпеку і цілісність, стаючи вразливим - щоб перетворитися на розлоге листяне дерево, багате на фрукти і квіти.
Без цієї добровільної відкритості до перетворення життя не проросте.

Важливо не те, чи довго, чи ти правильно прожив.

Життя – це шахівниця. Коли поставлено шах і мат, все інше не має значення.

Нічого не можна залишати на завтра. Нічого. Посуд особливо. Інакше засохлі залишки їжі та гірка тарілок у раковині здатні вбити останні паростки добра у вашій душі.

Грошей немає: нам не до свят.