Кожна людина, що виникає в нашому житті, відіграє певну роль. Іноді головну, іноді епізодичну. Але дуже часто крихітний епізод виявляється для сюжету вирішальним.

Лише квіти живуть по—справжньому. Живуть відраховані ним дні так відчайдушно цвітучи, ніби краще розуміють людей швидкоплинність життя.

Всіми визнана істина полягає в тому, що як тільки щось у твоєму житті починає покращуватись, щось інше розвалюється на частини.

Знаєте, яке в мене почуття? Наче я всередині пісні – розумієте?

У валізі виявилося порожнє місце, і я кладу в нього сіно; так і в життєвій нашій валізі: чим би її не набили, аби порожнечі не було.

Послухай людину, більша частина життя якої позаду. Не витрачай даремно жодної хвилини.

Я пройшов через деякі жахливі речі у своєму житті, частина з яких дійсно мала місце.

Людям властиво проявляти себе«з кращого боку», але головна біда в тому, що цю«найкращу сторону» вони розуміють виключно по—своєму і далеко не завжди об'єктивні в цьому.

Живе людина своє життя, робить якісь вчинки, чогось у житті домагається, але необхідний йому той один, у якого він може запитати:«Я молодець?»

Нагадай, щоб я наклала на себе руки перед обідом.