Льюїс Керол. Аліса в країні чудес
Цікаво було б подивитись, що від мене залишиться, коли мене не залишиться.
Цікаво було б подивитись, що від мене залишиться, коли мене не залишиться.
При написанні звітів усі йдуть шляхом найменшого опору. Адже писанина забирає багато часу, а на добу всього двадцять чотири години. Ніколи не вір офіційним документам – це відписки.
Завжди прощайте своїх ворогів, ніщо не дратує так сильно.
(Прощайте ворогів ваших – це найкращий спосіб вивести їх із себе.)
Скільки людей, думаючи, що моляться Юпітерові, молилися Єгові! Скільки віруючих в амулети слухає нескінченність! Скільки атеїстів не здогадується про те, що їхня доброта і смуток — та сама молитва, звернена до Бога.
Причина наших розчарувань часто в тому, що нас немає в сьогоденні, ми зайняті спогадами чи очікуванням.
Конкретика завжди звучить надто розважливо, навіть якщо це освідчення в коханні.
Життя вміє стерти усі грані претензійності. Спочатку ти від неї вимагаєш чогось непомірного, а потім радієш хоч трохи святу...
Турбота дуже важлива, містер Авасті, в ній полягає цілюща сила, вона наче долоня заспокійлива біль. Дитина почувається впевненіше, коли знає, що про неї хтось дбає, ніколи не завадить просто так без жодного приводу придбати її, поцілувати, просто для того, щоб дати їй знати:«дитя моє, я люблю тебе, якщо у тебе виникнуть Проблеми, приходь до мене, якщо ти оступився припустився помилки, я завжди допоможу, я завжди буду поруч». Це і називається турботою, ви згодні зі мною, містер Авасті?
За ейфоричні сплески завжди слід розплачуватися відчуттям найповнішого вакууму під серцем.
Мені здається, що зрозуміти жінку не так вже й складно. Це все відмазки:«Ах, ці жінки, які вони складні істоти!». Насправді жінці потрібно лише, щоб її любили.