— Що таке бог  без тих, хто поклоняється йому?
— А що таке людина без віри у вищу силу?
— Вони обоє втрачені.

Люди дуже люблять, коли їм дякують. Коли вони зроблять вам добро, то одразу чекають за нього подяки. Якщо ви не помітите, що зробили вам добро, вони страшно образяться. Тому краще відразу висловити подяку про всяк випадок, навіть якщо вам просто привиділося, що вам вже зробили добро. Люди не здивуються і приймуть вашу подяку із задоволенням.

Ви ніколи не замислювалися над тим, наскільки важливим є наше життя? Чи може одна людина вплинути на весь світ? Наскільки важливими є наші рішення? Я думаю, що важливі і я думаю, що одна людина може змінити життя багатьох на краще або на гірше.

Меланхоліком стаєш, коли розмірковуєш про життя, а циніком — коли бачиш, що робить із нього більшість людей.

Людина така обмежена: вона навіть не здатна винайти новий гріх — усе це є й у тварин. І за цей світ Христос помер! Чим більше бачиш навколо себе зла, чим більше чуєш про нього, тим більшою славою сяє ця смерть. Легко віддати життя за добре, за прекрасне — за рідну оселю, за дітей, за цивілізацію, але треба бути Богом, щоб померти за байдужих, за аморальних.

Людина за своєю природою наївна: ми сліпо довіряємо людям, віримо в те, чого не може бути, віримо в себе... Але без віри ми ризикуємо залишитися на самоті.

Людина зазвичай не знає, що для того, щоб зуміти бути тим, що вона є, вона повинна вірити, що вона є чимось більшим.

Хто хоче більше, ніж може, має менше, ніж міг би мати.

Внизу хтось співає. То навіть не співає, а вигукує слова пісні. Всі ці люди, яким необхідно, щоб у них постійно кричав телевізор. Або радіо, або програвач. Все це люди, яких лякає тиша. Це мої сусіди. Звуко-голіки. Тиша-фоби.

Якщо тобі доведеться зустріти людину, чию похмурість ти не зможеш пояснити і вона здасться тобі безпричинною, нестерпною, — знай, що ця людина приховує свою рану, і рана ця болить, хоч вона нікому й не видно.