Розумні люди — це ті, які працюють з людьми розумнішими за них самих.

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

Мама завжди говорила, що про людину можна судити з її взуття — куди вона йде, де вона була.
У мене було багато взуття...

Ти колись думав, що таке темрява? Темрява – це коли зовсім немає  світла… Для кожного з нас світло – це люди, які нас оточують. Для мене — мамо, Ірко, ти... Навіть ти, хоч ти більше схожий на браковану лампочку. І чим більше джерел цього світла гасне, тим більше людина занурюється у пітьму. І він нічого в ній не бачить... і робить що хоче, робить те, що навіть раніше соромився чи боявся робити... Ми боремося з цими людьми, у яких усередині темрява... Я ніколи не намагався їх зрозуміти, тобто не їх зрозуміти, а чому вони такі... Тепер зрозумів.

Одна з найнагальніших потреб людини, рівна, навіть більш настійна, ніж їжа, питво, хіть, і про існування якої ми часто забуваємо, це потреба проявити себе – знати, що це зробив я. Дуже багато вчинків, інакше незрозумілих, пояснюються цією потребою. Треба пам'ятати її і під час виховання, і маючи справу з людьми. Головне, треба намагатися, щоб це була діяльність, а не хвастощі.

Люди найчастіше вживають слово "нічого" для того, щоб приховати за ним дуже важливе "щось".

Той факт, що будильник не продзвенів, змінив уже багато людських доль.

Ми обидві наче глухонімі. Глухонімі, кожна своєю мовою.

Людина має право знати правду і насамперед про себе. Але поставити йому це в обов'язок не можна.

Рідко зустрінеш таку людину, яка була б схожа на тебе і долею і прагненнями.