Мене вчили не судити про людину за її матеріальним становищем або статусом, яких вона може втратити в одну мить, а звертати увагу на людські якості.

Ти тягнеш мене геть від краю прірви. Ти все... ти все, заради чого я залишаюся людиною.

Поки ти настільки незадоволений собою, ще не все втрачено.

Ніщо так не зближує, як спільна творчість, спільний пошук, спільні невдачі і знахідки, коли дві абсолютно різні і чужі людини раптом ніби зливаються в єдине ціле, починають відчувати і розуміти один одного так точно і так миттєво, як ніколи не відчували і не розуміли своїх близьких.

Ніде так швидко не розмовляєш із людьми, як у поїзді, у в'язниці та в пивній.

Наші життя вимірюються не роками, а життям тих людей, яких ми торкнулися.

Нам не можна втрачати віру в людство, оскільки ми самі люди.

Людина найкраще стежить за собою тоді, коли інші стежать за нею також.

Тому що вовчиця каже своїм вовченятам:«Кусайте як я» і цього достатньо, і зайчиха вчить зайчат:«Втікайте як я», і цього теж достатньо, але людина вчить дитинчата:«Думай, як я», а це вже злочин...

Сучасний світ позбавляє людину необхідності мислити. Очі нам замінює виховання, думки – правила, власна думка – стереотипи, бажання – рекламні ролики. Все вже придумано, зафіксовано, розкладено на свої місця... Не думай, а слухай, дивись і запам'ятай. Про тебе вже подбали. Мій голову цим шампунем, спи на цих ліжках, носи ці джинси. Так, звичайно, ти маєш право вибору, але до чого воно? Поки ти вибиратимеш, розмірковуватимеш, аналізуватимеш, час піде. От і не забивай голову будь-якою нісенітницею. Живи комфортно, нехай кожен твій деньбуде святом безмежного вжитку.