Історія має звичку змінювати людей, які уявляють, що вони змінюють її.

Але зовсім і не потрібно бути особливо неприємним, щоб нагнати на людину тугу, - хороша людина теж може зіпсувати настрій.

Є речі, яких ми ніколи не хотіли, але ми повинні їх прийняти; речі, яких би ми не хотіли знати, але повинні вивчити, і люди, без яких ми не можемо жити, але повинні відпустити.

Для них ти просто псих, як я. Зараз ти їм потрібен, а набриднеш - вони тебе викинуть, як прокаженого. Їх принципи, їх кодекс — лише слова, забуті за першої небезпеки. Вони такі, якими світ дозволяє їм бути.

Коли людина перестає вірити в себе, вона починає вірити у щасливий випадок.

Завжди думаєш, що ще встигнеш, а коли приходить той самий час, з жалем усвідомлюєш, що довге очікування лише ілюзія, і час - короткий момент.

Тільки людина чинить опір напрямку гравітації: їй завжди хочеться падати вгору.

Розумна людина дає часом світові більше, ніж отримує, а хитра намагається взяти якнайбільше і дати натомість мінімум.

Люди безмежно загадкові. Одне безперечно, ти ні про кого нічого не знаєш.

... ні, безглузда гіпотеза - чи може знайти друзів людина, яка не любить самого себе?