— Благаю, — старий вимовив незвичне для нього слово, яке вже й не вживається, бо всім давно стало зрозуміло — благати марно будь-кого про що б там не було. Не відгукуються люди на благання в наш час. Благання ближніх тільки дратують, викликають досаду, у кращому разі змішають.
У молодості я постійно намагалася звести людей до якоїсь категорії, функції, щоб їх можна було описати одним словом. Сьогодні ідея, що спільного у нас лише винятковість кожного, допомагає мені розуміти, як улаштований світ.
Хотілося спокою, від якого люди здебільшого сахаються, як від чуми.
Твої зовнішні прояви - відображення того, що сидить у тебе всередині, і навпаки. Тому нерідко, вступаючи в лабіринт своїх зовнішніх проявів, ти потрапляєш у лабіринт у собі. І це часто буває небезпечним.
Людина народжується як насіння; вона може стати квіткою, а може й не стати. Все залежить від тебе, від того, що ти робиш із собою. Все залежить від того, ростеш ти чи ні. Це твій власний вибір.
Хороший кухар може смачно приготувати стару підошву.
Кожен, хто має бібліотеку і садок, не потребує більше нічого.
- Підозрілість - найбільший гріх, - відповів Бог. — Краще загинути від зради друга, ніж заздалегідь запідозрити його у зраді. Запідозрити людину в зраді — осквернити Божий задум у людині.
Я поважаю лише тих, хто зі мною бореться, але я не маю наміру їх терпіти.