Фантазія – цінна річ, але не можна їй давати дорогу всередину. Тільки зовні, тільки зовні.

Поряд з іншою людиною ми внутрішньо ростемо, змінюємося на краще, дізнаємося себе з несподіваного боку.

Доросла людина здійснює вчинки, а потім живе з їхніми наслідками. З пам'яттю про ці вчинки — насамперед.

Навіть якщо людину вдарити ненароком, їй все одно боляче.

Є люди, які мають гроші, і є багаті люди.

Важливо не те, як ми виглядаємо, а те, яку роль ми граємо в житті нашого найкращого друга. Люди вибирають собі певних друзів, тому що саме з ними хочуть бути поруч у даний момент, а не тому, що ті потрібного зростання, віку або у них потрібний колір волосся.

Примиритися з людиною і відновити з нею перервані стосунки — це слабкість, у якій доведеться покаятися, коли вона при першому випадку зробить те саме, що стало причиною розриву.

Висихаючи, ми намагаємося бадьоро шкутильгати, щоб оточуючі бачили: у нас все виходить, все добре, все в порядку. Якщо ми втратили свою душевну оболонку або нам не в пору та шкура, яку на нас натягло суспільство, ми перетворюємося на каліку, але намагаємося це приховати. І коли ми так робимо, то життя стискається, і розплачуватись за це доводиться дуже дорогою ціною.

Дивно влаштована людина — вона засмучується, коли втрачає багатство і байдужий до того, що безповоротно минають дні його життя.

Ми всі стаємо такими, якими хочемо стати і самі вибираємо собі шлях.