Іван Сергійович Тургенєв. Записки мисливця
У нас на Русі похмурого від заспаного не відрізниш.
У нас на Русі похмурого від заспаного не відрізниш.
Насправді люди брешуть завжди. Коти ніколи не брешуть.
…людина тільки й робить, що кидає виклик усьому, що він знав раніше. Лише кілька століть тому він твердо знав, що Земля є центром Всесвіту. Якихось тридцять років тому, навіть менше, він знав, що люди ніколи не зможуть побувати на інших планетах. Сто років тому він знав, що атом неподільний.
Люди, яким ви не подобаєтеся, бувають двох типів. Це або дурні, або заздрісники.
Ми ж, на сором нашому будь сказано, дивимося на Божий дар з кислою міною і тільки й знаємо переборювати.
Ланцюг рветься, якщо вантаж занадто великий, і людина теж.
Сфінкс, не розгаданий до труни,
Про нього й нині сперечаються знову;
У коханні його нарікала злоба,
А в злості тепліло кохання. Дитя вісімнадцятого століття,
Його пристрастей він жертвою був:
І зневажав він людину,
І людство любив.
Люди вірять брехні або тому, що дуже хочуть, щоб це стало правдою, або тому, що бояться, що це правда.
Тільки люди, уражені однаковою (одною) недугою, розуміють один одного.