Де нині кінь та кінний? Де ріг його гучний?
Де шолом і кольчуга, де лик його гордовитий?
Де солодкозвучна арфа і багаття, що високо горить?
Де весна та зріле літо, і золотиста нива?
Відгриміли гірською грозою, відшуміли степовими вітрами,
Згинули дні, що були в західній тіні за пагорбами.
З вогнем танцювала радість, і з димом помчало горе,
І незворотний Час не повернеться до нас через Моря...

Вчора впав у меланхолію і мріяв перенестись у часі, років на триста тому, у часи, коли все було чесніше та простіше. Тебе образили - ти дістаєш ніж  довжиною в метр і відрізаєш ворогові що-небудь.

Забудьте про минуле, живіть сьогодення, вірте в майбутнє.

У житті бувають погані періоди, але вони минають. І важливо залишати їх там, у минулому.

— Він сказав:«Найбільш імена наші будуть змиті, як — порох на могильних плитах змивається сльозами прекрасної жінки, що схилилася, з розпущеним волоссям».
— Чому жінки, а не дівчата?
— Тому, що дівчина на порозі життя, а жінка, — зазнала її і оплакує минуле.

— Минуле минуло. Це аксіома. І його не зміниш.
— Минуле визначає сьогодення.

Не треба боятися минулого, Фініку. Про нього треба пам'ятати, але глибоко не пірнай. А якщо поринув углиб, встигни вчасно виринути. Інакше задихнешся. Перед сном думай про завтра. У ньому новий ранок, нове життя.

Минуле не має значення, знайди себе в сьогоденні і правитимеш у майбутньому.

Я, напевно, була поганим другом, раз про мене не згадують ті, з ким я колись трималася за руки.

Сподіваюся, ти біг до омріяної мети, а не просто від незавидного минулого.