Ми оберігаємо свої дріб'язкові вади лише заради того, щоб мати можливість валити на них вину за більші наші дефекти.

Людський розум схильний до однієї глибинної вади: щоб він усвідомив цінність чогось, його треба цього позбавити.

Ніхто не любить побачення. Це завжди незручно, нервозно та дорого.

Є у мене такий великий недолік: я завжди говорю серйозно, навіть коли хочу розсмішити – особливо коли хочу розсмішити.

Хтось скаже, що цей потяг поверховий, — неправда, немає  нічого глибшого; ви готові на все; ви миритеся з недоліками, прощаєте недосконалості, навіть шукаєте їх, не втомлюючись захоплюватися. Адже по-справжньому приваблюють лише слабкості.

Вони були великими людьми з величезними вадами, і, знаєш, може, ці вади частково і зробили їх воістину великими.

Але потреба доводити собі, що у коханій людині немає  недоліків, вже веде до того, що вони незабаром будуть помічені.

Як подолати свій недолік чи погану звичку? Насолодитися ними до огиди.

Ми повинні дякувати тим, які вказують нам наші недоліки.

Чоловіки, які не прощають жінкам їхніх маленьких недоліків, ніколи не насолодяться їх великими перевагами.