Володимир Володимирович Маяковський. Хмара у штанах
Нерви -
великі, маленькі
багато! -
скачуть скажені,
і вже
у нервів підкошуються ноги!
Нерви -
великі, маленькі
багато! -
скачуть скажені,
і вже
у нервів підкошуються ноги!
— Не нервуйте. Краще випийте вина, це заспокоює!
- Мене - ні! Мене – навпаки!
— Ну, що ж вам заспокоює нерви?
- Волосся.
— Ви що, рвете на собі волосся?
— Не на собі... Роблю іншим зачіски. Ефект той самий.
Не можна без наслідків для здоров'я день у день проявляти себе гидко тому, що відчуваєш; розпинатися перед тим, чого не любиш, радіти з того, що приносить нещастя. Наша нервова система не порожній звук, не вигадка. Вона — фізичне тіло, що складається з волокон. Наша душа займає місце у просторі і поміщається у нас як зуби у роті. Її не можна без кінця гвалтувати безкарно.
Наскільки багато хто думає, що у них добре серце, тоді як це всього лише слабкі нерви.
Я завжди думав, що робота режисера дуже нудна та втомлива. Ну, ти як би є центром нервової системи, коли через тебе проходить дуже багато інформації, у тебе починає боліти голова.
Нерви і так були ні до біса... але я чогось увімкнув телевізор.
Небезпечнішим за чоловіка зі рушницею може бути тільки нервуючий чоловік зі рушницею.
Не розчісуй мені нерви! Їх ще є, де зіпсувати!
Привід нервувати є завжди. А то й десяток одразу. Нерозумно сподіватися, що колись настане день, коли жодного приводу не буде. А якщо так – навіщо смикатися?
Щоб впоратися з дітьми, потрібно мати залізні нерви, вроджену спритність восьминога та відростити очі на потилиці. Я давно дійшов цього висновку. З дітьми неможливо передбачити, що станеться за секунду.