Паспорт людини — це його нещастя, бо людині завжди має бути вісімнадцять, а паспорт лише нагадує, що ти можеш жити як вісімнадцятирічна.

Прийнято вважати, що паспорт — це документ, який підтверджує нашу особу, але мені здається, що він відображає те, що думають про нашу особу інші.

Чим ближче до зими, тим більше ми схожі на своє фото на паспорті.

Ніщо не молодить, як втрата паспорта.

У нього завжди при собі паспорт, щоб будь-якої миті вирушити куди завгодно. Саме тому він нікуди не їде.

— Ти куди, Федю?
— Шефе, у мене паспорт прострочений... підроблений... молдавський...

Я не маю  справжнього паспорта, я не знаю, скільки мені років, і мені все здається, що я молоденька.

Людина була нічим; надійний паспорт – усім.