Чи мало хто чий син... Не по батькові шана, а за розумом...

Виявляй повагу, щоб тебе шанували.

Наскільки легше жилося б на світі, якби кожна людина ставилася до себе з повагою.

Повага - це не страх і благоговіння; воно означає відповідно до кореня слова (respicere = to look at) здатність бачити людину такою, якою вона є, усвідомлювати її унікальну індивідуальність. Повага означає бажання, щоб інша людина росла і розвивалася такою, якою вона є.

Якось ці лорди побачать у тобі свого сюзерена. І якщо я відправлю тебе зараз додому — немов дитині в ліжко без вечері, — вони запам'ятають це і лише посміються за кубками. А потім прийде той день, коли буде потрібно тобі, щоб вони поважали або навіть боялися тебе. Але сміх убиває страх.

Пошана інших дає привід до поваги самого себе.

Людина благородного походження, запрошена розділити трапезу, не укладатиме в ліжко господаря будинку.

У всесвіті зустрічаються дива, яким не можна віддавати данину шумом, а лише - шанобливим мовчанням. Це все одно, що кричати«Браво!» під час величної літургії в церкві або плескати в долоні, побачивши грандіозну спіральну туманність.

Внутрішня сила – це здатність поважати чужу музику, але танцювати під власну мелодію та слухати свою гармонію.

На шану заслуговують ті люди, які незалежно від ситуації, часу і місця, залишаються такими ж, якими вони є насправді.