Люблю грозу: вона  змиває сліди цивілізації, і так проступає істина.

Хорошої погоди цілком достатньо для щастя, а в погану можна, наприклад, спекти яблучний пиріг. І жодного додаткового сенсу не потрібно. Як у дитинстві.

Не варто упускати можливість насолодитися гарною погодою.

Ваші скарги на істеричку-погоду розумію, сама є жертвою клімаксу нашої планети. Тут у травні падав сніг, потім була спека, потім настали холоди, потім все це відбувалося протягом дня.

- Який зараз час, містере Гуд?
— Здається, пообідній
— Ні, ні, пора року, сезон?
— Леді осінь опустила свої спідниці на ліси, наближається пора туманів і врожаю.

- Погана погода, - сказав він.
— Ні, — відповіла вона. - Для мене хороша.
- Чому?
— Бо не треба виходити надвір.

Почувався я чудово. Бог  знає, що буде далі; та це й не важливо, коли лежиш на березі моря в таку чудову погоду. Достатньо того, що існуєш.

— Сподіваюся, завтра буде гарна погода, Лейне.
— Погода ніколи не буває хороша, сер.
- Лейн, ви закінчений песиміст.
— Намагаюся, сер.

О, як морозно у січні,
Коли зручності у дворі!

Мабуть, старенька Англія така перенаселена, що хорошої погоди тут на всіх просто не вистачає.