Але я геній, навіть геній у квадраті, я з'ясував, де його шукати.

— Один удар ногою в щелепу, і його забрали б на ношах!
- Це Кавказ. Усі мають гарячі голови. Ну погомоніли і розійшлися. Людина прийшла слухати музику, а ти її ногою в щелепу.

— Ви чуєте, містере Андерсон? Це рок, неминучість. Кроки смерті. Прощайте, містере Андерсон!
— Мене звуть... Нео!

Високий розум утішає себе глибокими провалами.

— А як же я звільнюсь від пут?
— Так ти вже зробила півгодини тому і тільки чекаєш нагоди напасти на мене.

- Ти не міг вимкнути стільниковий у церкві?
- Може, це Бог?

У Нього погане почуття гумору... І кожне слово як вирок.

Серьога спробував осмислити те, що сталося. Те, що сталося, не осмислювалося.

У пеклі є спеціальне місце для мене. Воно називається ТРОН.

- Ти там бував?
— Хіба я схожий на того, хто бував у джерела молодості?
- Залежить від освітлення.