Зрідка, правда, коли я лягав у ліжко з приємною думкою про те, як зараз я засну, якісь уривки проносилися в темнішому вже свідомості.

Наш світ відносний, його реальність залежить від нашої свідомості.

Твої руки божевільні роздягають свідомість,
обривай гальма і вмикай запалювання!

Усі ми від природи бранці уривчастої свідомості.

Ви кажете:«все моє свідоме життя». Але це неправда. Говоріть краще - все моє несвідоме життя.

Як не пригнічуй свідомість, тіло реагує природним чином.

Клянуся вам, панове, що занадто усвідомлювати - це хвороба, справжня, повна хвороба.

Свідоме розумове життя є лише досить незначну частину несвідомого душевного життя.

Ось як суспільство панує над свідомістю людини. Воно змушує людину почуватися винною навіть тоді, коли начебто й немає  підстав для цього...

Не можна вирішити проблему з тією свідомістю, яка її породила.