У тварин є душа. Я бачив це в їхніх очах.

Отруйні тварини зустрічаються лише серед холоднокровних.

Людина - єдина тварина, яка завдає іншим біль, не маючи при цьому жодної іншої мети.

Людина має бути справді відважною і навіть небезпечною, щоб перемогти лютого звіра.

Люди не розуміють, що дикі тварини — це не милі створіння, яких приємно гладити. Вони можуть серйозно покалічити вас. Але люди наділяють їх людськими якостями, і я звинувачую в цьому Уолта Діснея.

Ми маємо говорити від імені тих, хто не може говорити за себе.

Турбота про бродячих тварин та турбота про людей — це дві сторони однієї монети.

Людина вища за тварин, не тому що може мучити їх, а тому, що вона здатна шкодувати їх. А шкодує людина тварин тому, що відчуває, що в них живе те, що живе в ньому.

Я ти. Чоловік і жінка. Або жінка та чоловік. Можливо, одне й те саме, дві половинки людини і ціла тварина.

Тварини справжніші, ніж люди. Вони не хочуть тобі лестити, не хочуть справляти на тебе якесь враження. Нічого показного. Які вони є, такі і є, як каміння та квіти чи як зірки на небі.