Платівка заміняла їй пісочний годинник, а голка програвача — пісок. Так Марлен стежила за часом.

Якщо космос має безмежний запас часу, це не просто означає, що може статися все, що завгодно. Це означає, що все колись справді відбудеться.

Якщо люди люблять один одного, то гаяти час просто безглуздо і навіть злочинно.

— Говорять, час лікує, — усміхнувся він.
- Ну так, кажуть, - похмуро відповіла Холлі. — І ще радять пити якомога більше чаю.

Усі ми підвішені у часі.

- Я написав їй.
- Вже? Не треба нав'язуватись.
- Вона  не відповіла.
- Не дивно.
— Тільки відправиш повідомлення і час ніби сповільнюється, поки чекаєш на відповідь.

Ви, мабуть, вважаєте, що я відстала від часу? Ну і нехай. Мене не спокушає йти в ногу з таким часом.

Реклама покликана показати цим людям, як наша продукція та послуги і можуть покращити їхнє життя. І що ж для цього потрібне? Кохання. Час. Смерть. Ці три абстракції і об'єднує всіх до єдиного жителя планети Земля. Ми завжди чогось прагнемо, боїмося, що чогось не маємо, і зрештою, ми купуємо це. Все тому, що кожного дня ми потребуємо любові і шкодуємо, що в нас мало часу і боїмося смерті. Кохання. Час. Смерть. Із цього й почнемо.

Час не йде – слово«йде» натякає на якийсь горизонтальний рух. Час падає, провалюється, безперервно прискорюючи своє падіння. Від цього прискорення в мене крутиться голова.

Завжди думаєш, що ще встигнеш, а коли приходить той самий час, з жалем усвідомлюєш, що довге очікування лише ілюзія, і час - короткий момент.